Поиск по сайту

Мексика-7: ткацтво у Теотітлан дель Балє

Автор:  Настя Мельниченко
Мексика-7: ткацтво у Теотітлан дель Балє фото: nasam.net.ua

Ми чекали на автобус до Теотітлана, здавалося, цілу вічність. Вже до кав'ярні поблизу прийшли люди, зробили замовлення, дочекалися, поки зготується якась м'ясна страва, приправлена молє, поїли...

А ми все сиділи й сиділи під палючим сонцем у поселенні ель Туле, де знаходиться найбільше у світі дерево. Усі "колєктіво" – ("колективні таксі") - їхали кудись не туди. Зрештою, біля нас зупинився таксист і поцікався, куди ми їдемо. "Теотітлан? Я довезу вас туди. Повірте. Не бійтеся. Я не обдурю!" Я поцікавилася про ціну, він озвучив 20 песо - прекрасно, це дешевше, ніж їхати удвох на автобусі!

...Про Теотітлан ми знали, що там має бути якесь ткацьке поселення. Всі знаки вказували їхати туди: то у мексиканському метро очі зачепилися за яскравий постер із нитками, то в Тамари вдома у ванні помічаю плакат із Теотітланом. Що ж… їдемо туди!

Ще на в'їзді до міста ми побачили відкриту майстерню із верстатами. Одразу захотілося піти туди й глянути, але таксист віз нас далі, до центру маленького села. Висадилися поблизу церкви й базару і подалися кудись навмання, розглядаючи все довкола. Здавалося б, якихось пару десятків кілометрів від Оахаки - а все геть зовсім інше! Настрій вулиць, люди, мова...

Через широкі двері ми бачимо якийсь внутрішній дворик, там сушаться нитки різних кольорів. Я моментально "вмикаюся", адже це - "моя" тема.

Визирає маленька темненька жіночка з двома косами: "Пасе! Пасе!" - "Грасіас! Буенос тардес!" – радіємо як діти і спішимо всередину. Я прошу дозволу фотографувати, жінка не проти. В тіні патіо стоять станки, на одному з них працює чоловік. Я дивлюся, а він цікавиться у нас, чи говоримо ми іспанською.

Посперечавшись між "поко" і "покіто", ми дійшли спільного висновку, що таки "покіто". Але враз чоловік переходить на англійську, і це таке щастя, таке щастя! Ми накидаємося на нього з питаннями, і він розповідає нам про ткацтво і про природні барвники. Ще щось ми дізнаємося у музеї.

Отже, ткацтво...

У Теотітлані ткачі проходять весь цикл. Вовну беруть від місцевих овець, або інших, залежно від того, яка вовна потрібна. Кажуть, там, де холодніше - тонша шерсть. Овець стрижуть кожні 5-6 місяців. Отриману вовну сортують за якістю і кольором.

Спершу наявну вовну подрібнюють, аби викинути усе сміття. Потім її промивають у річці у спеціальних кошиках із дірками, які пропускають воду. Потім вода стікає на піску, вовну забирають додому і висушують на сонці. Вовну чешуть, доки не утворяться прямі волокна. Ці волокна ділять на шматки для сукання.

Зараз сукання "автоматизоване". Звісно, сукають вручну, але все-таки за допомогою спеціального сукального колеса. "Це все сукала моя мама власними руками!" - показує величезні мотки пряжі Арнульфо Мендоса, власник цієї майстерні, куди ми зазирнули. Раніше сукання було доволі "мобільним". Жінки сукали пряжу, йдучи на поле, приміром. Пізніше сукальний апарат вдосконалили і почали використовувати веретено і таку кам'яну наче як чашу, у якій веретено крутилося. Або ж замість чаші просто пласку поверхню.

Якщо вовна то було повсякденно, то бавовна - ні. Наявність бавовняних речей засвідчувала високий статус родини. Також при прядінні ниток використовували різні домішки - волокна рослин, людське волосся або кролячу чи собачу шерсть.

Зараз станки досить сучасні. Арнульфо швидко перекидає човник між канвою і "прибиває" нитку, натискаючи ногами на педалі. Раніше станки були переносними. Канву з одного боку напинали на якесь дерево чи пальму, а з іншого прив'язували до, власне, ткачихи. І та ткачиха вагою свого тіла давала необхідну натяжку для канви.

Арнульфо закладає гарний геометричний візерунок, я питаю, чи він сам вигадує паттерн, чи якийсь є усталений візерунок. Арнульфо показує зошит, із яким він звіряється. "Я ось малюю комбінацію візерунків у зошиті спочатку... Але сам візерунок у мене в голові. Це наші традиційні мотиви".

Ми цікавимося, це чоловіча чи жіноча робота. Арнульфо каже, що зараз ткацтвом займаються усі, але традиційно це чоловіча робота. Хоча у книжці "Текстильні традиції Мезоамерики і Андів" пишуть зворотнє, запевняючи, що якраз прядіння і ткацтво було головним гендерним індикатором, починаючи ще з пре-колумбійського періоду. Сукання і ткацтво символізувало цілий цикл жіночого життя.

Жінки починали вчитися прясти і ткати з раннього віку, їхні навички у цьому ділі були мало не основою жіночої привабливості. Жіноча ініціація проходила з усіма "ткацькими" атрибутами. Сам процес намотування нитки на веретено, перетворення "нічого" у "нитку" означав процес запліднення і вагітності, адже як жінка з дитиною набирає у тілі, так і на веретені "наростає" нитковий "живіт". У індіанців Нахуатль є навіть загадка: "Що на танцювальному полі запліднюється, а потім розростається дитиною? - Веретено". Адже веретено "танцює" у цій самій чаші, тому такі асоціації з танцем. Ясно, що там, де вагітність - там і секс та сексуальне задоволення, і тут знову тісні асоціації із суканням та ткацтвом. У різдвяних святкуваннях чіапаських майя є такий обряд.

Молоді чоловіки переодягаються старими жінками і вчать дівчат, як треба прясти. При цьому вони на прикладі процесу прядіння далеко не пристойно розповідають, як старанно треба жінкам виконувати свої жіночі обов'язки, аби зробити чоловікам приємно.

Але Арнульфо наполягає на чоловічій роботі, що ж, може це щось регіональне.

Він обмовляється, що вся ця пряжа пофарбована повністю натуральними барвниками. Воно таке сяюче, що аж не віриться! Цікавлюся про органічні і неорганічні речовини, і ця тема так надихає власника майстерні, що він аж виходить з-за верстату і починає підводити нас до ниток і розповідати, що і чим пофарбоване. Він бере золу і показує пальцем на якийсь кущ. Каже, що змішавши те і те він має коричневий. Всілякі зелені та коричневі беруться з горіха. Ясно-синій добувається із спеціальної рослини, яка росте в горах. "Це магія, магія! Ти опускаєш пряжу у зелену воду, витягаєш - а вона синя! Не інакше, як магія!". З рослин добувають барвник тяжко, їх варять багато днів, доки не лишається осад такий твердий, як камінь. Арнульфо показує цей "камінь". Потім - жуків, зібраних на кактусі. Це - для червоного. Для різних відтінків жовтого беруть сік лимона або листя чайного дерева....

Питаю у Арнульфо про конкуренцію між "ткацькими домами". Він одразу напижується і заводиться: "Так, так, у нас є сутички! Вони у нас все хочуть вкрасти візерунки... Вони неправдиві, вони використовують штучні барвники, а ми - тільки натуральні! А натуральні дорожчі набагато, наш барвник коштує три тисячі песо за кіло. А штучний - 400 песо. Є різниця?!".

Арнульфо пишається, що вони не проста ткацька сім'я. Його зведена сестра є вчителем з ткацького ремесла і проводить майстер-класи. "Ми, можна сказати, знамениті!". Я дякую за чудову розповідь і беру візиточку, а ще - дозвіл писати йому і консультуватися для написання статті.

А потім ми з Уляною йдемо в супермаркет, і тупо просаджуємо все бабло на килими! Та ладно - з баблом, насправді то смішні гроші у гривнях, але як же тепер, йоханий бабай, перти на горбу два кілограми килимів плюс пару кіло книжок, плюс півкіло шоколаду, хоча в останньому випадку ноша ця приємна?!

А відправити додому все це діло ді-ейч-елем коштує 3,5 тисячі песо! На ці гроші, друзі мої, цілий кілограм барвника купити можна! Жаба давить :)


Реклама в Интернет

Реклама в Интернет

фотогалереи


National Geographic - лучшие фото
Журнал National Geographic представил лучшие фото ноября 2011 ...
Закарпаття: ведмеді на волі. ФОТО
Реабілітаційний центр бурих ведмедів стає дедалі популярнішим серед туристів. ...
Октоберфест: Мюнхен навеселе. ФОТО
В Мюнхене открылся 178-й Октоберфест. Баварский фестиваль проходит в течение 17 дней, в ...

рейтинги


Самые худшие достопримечательности. ТОП-8
Газета The Times проанализировала самые популярные туристические направления и выбрала ...
Где подороже покататься на лыжах - ТОП-10
Опытный лыжник хорошо знает, что ски-пассы занимают немалую часть отдыха на зимнем ку...
Самые страшные горнолыжные трассы мира - рейтинг
ТОП-10 для лыжников-экстемалов - самые опасные трассы ...
ТОП-10 найбільш популярних туристичних об’єктів Чехії
Національне туристичне управління CzechTourism оголосило ТОП-10 туристичних об'єктів за 2011 ...
Cамые посещаемые новые достопримечательности - рейтинг
Cписок самых посещаемых достопримечательностей в мире ...

Последние


В Мигию: к древним порогам, бурным водам и рафтингу
В старинное село Мигия (или Мигея) прежде всего едут рафтингисты, альпинисты и… учены...
Календар Pirelli 2015: фетиш, ретро, латекс. ФОТО
Знаменитий календар на 2015 рік шанувальники запам'ятають як один з найбільш сміливих. ...
Симферополь: город «Белая мечеть»
Татары называют этот город «Белая мечеть», для нас он - Симферополь. Обычно этот город...
Октоберфест - 2013: у Мюнхені випили майже 7 мільйонів літрів пива. ФОТО
Під час 180-го пивного фестивалю було лише 7,5 тисяч звернень до лікаря і 2 тисячі виклик...
Найкрутіший позадорожник для британських фермерів. ФОТО
Land Rover Defender - відмінний джип, добре відомий своїми ходовими якостями. Але їхати в остан...

Свежие предложения


Дві європейські столиці, гарячі термальні купальні та
Грандиозное путешествие по Испании с Мандруй Дешевше -
Тур в Китай с Игорем Захаренко: Пекин - Лоян - Сиань - Шан
Стоимость программы: от 550 грн. Романтический ужин вклю
Каменец-Подольский приглашает встретить Новый год 2013 в
Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:



Активный отдых. Активные туры. Каталог туристических сайтов.

Активный отдых. Активные туры. Каталог туристических сайтов.